Дошкільнятам - освіта для сталого розвитку (середній вік)

 Було розпочато проект  Дошкільнятам- освітау для сталого розвитку: "Діємо разом "
Метою та завданням курсу для дітей п`ятого року життя є сприйнятя формуванню мотивацій до дій і моделей поведінки,орієнтовних на сталий стиль життя.
Завданнями курсу є створення умов для:

• формування у дітей початкових уявлень про дії та поведінку в напрямі сталого розвитку,що необхідні для свідомого вибору нового життя;
• усвідомлення дітьми п`ятого року життя необхідності збереження ресурсів планети та особистої причетності до майбутнього суспільства природи;
• розвиток у дітей сталих звичок та моделей поведінки щодо соціальної поведінки, поводження з ресурсами та збереження природи і бажання діяти таким чином.

Програма курсу " Діємо разом" складається з трьох змістовних блоків: соціального, представленого темою " Спілкування", економічного- темою " Ресурси", та екологічного- темою " Природа-наш друг".У кожній темі міститься три підтеми, отже, підтем усього дев`ять.
Діти п`ятого року життя, так само як і молодші дошкільникі, мають засвоювати лише дві дії протяггом підтеми.
Передбачається, що кожна підтема буде реалізовуваться протягом трьох тижнів,у перший і другий з яких діти послідовно засвоюватимуть нові дії а протягом третьої- активно впровлятимуть в застосуванні засвоєних дій у різних ситуаціях.

Тема "Спілкування "

Підтема: "Звернення і запрошення до дії"
1. Дія: Звертаюсь і запрошую до дії дорослих чоловіків і жінок.
Ідея дня: у дорослих -багато  справ, тому вони можуть не одразу звернути увагу на те, що з тобою не все гаразд. Не бійся звернутись до дорослого і повідом про свою проблему словами, а не сльозами чи криком.
2.Дія: Звертаюсь і запрошую до дії дівчаток і хлопчиків однолітків.
Очікувані результати . 

• опанувати способи ввічливого звернення до дорослих;
• привертати увагу дорослих до себе словом і жестом;
• ввічливо звертатися до жінок і чоловіків у разі потреби.

Протягом дев'яти тижднів,  було використано дуже багато методів та прийомів, діти  з задоволенням приймали участь в ігрових ситуаціях зі зверненням та допомогою до дорослих, розігрували діалоги на різні теми: " У садочку", " Подорожуємо разом з батьками", і.т.д.

Проводились бесіди про дитсадок і роботу дорослих ,працювали з картинками та обговорювали їх. Розігрували сценки,грали по ролям.

Дітки вчилися звертатися до одноліків за  допомогою,і це виходило дуже добре.

Після обговорення підтеми  з дітьми проводиться вступний аудит

Зразок яким потрібен бути аудит.

1
2

 Процедура самодослідження вона дуже проста: вихователь послідовно ставить дітям кожне запитання. Діти обирають варіант відповіді, який відображає їхню звичну поведінку: вони роблять саме так завжди, іноді, ніколи.
  Давати відповіді на запитання діти можуть за допомогою кольорових фішок, якими позначають свій варіант виконання опрацьованих дій. Або можна запропонувати дітям розфарбовувати трьома кольорами спеціальні таблички.( В нашому віці це спеціальні таблички), на яких ми пишимо тему, дату проведення, прізвище та ім`я дитини.

 

На закінченні аудиту треба зазначити, що те, чого ми не вміємо,- ми будемо навчатись.Наголосити, що це дуже важливо: якщо нам потрібна допомога -попросить про неї ввічливо.

В групі була створена "Скринька добрив справ",куди протягом тижня зберались ініційовані дітьми добрі справи в малюнках, розповідях, записаних вихователем, за які вони одержували подяку.

На прикінці підтеми дітки складали потяг зі слів якими вони тепер завжди будуть користуватись

Було переглянуто багато цікавих мультфільмів особливо дітям сподобався мультфільм  "Просто так"

                                 

    Хочется відмітити, що велику підтриму нам дають батьки вихованців.

Кожну нову підтему і тему ми обговорюємо з ними, вони з цікавістю та задоволенням нам допомагають у реалізації цього проекту.

Консультацiя для батькiв "Вчимо дiтей спiлкуватись"

"Вчимо дiтей спілкуватись"       Для повноцінного і всебічного розвитку особистості дитині необхідно вміти спілкуватися з однолітками і з дорослими. Дитині легше навчитися спілкуванню, якщо відносини в сім'ї склалися довірчі і відкриті. Коли дитина навчиться спілкуванню з батьками, йому легше буде спілкуватися з оточуючими людьми.       Для формування вміння спілкування батькам необхідно прийняти свою дитину повністю, з усіма його слухняності і примхами, і не забувати говорити йому про те, як ви його любите. З дитиною завжди потрібно говорити на рівних, тоді він буде прагнути до спілкування. Перед сном проаналізуйте, скільки разів ви сьогодні повчали і критикували малюка, а скільки раз розповіли йому що-небудь цікаве, поділилися своїми думками, і хвалили його. І який результат? А доброзичливих звернень має бути набагато більше!       Дитина весь час потребує підтримки батьків. Навіть у випадку, коли він сам карає себе за погану оцінку або вчинок, називаючи себе «дурним», «бараном», і т.д., ви повинні переконати його. Дитина підсвідомо сподівається, що батьки бачать його іншим, і спеціально провокує їх, щоб почути у відповідь: «Ти розумний і добрий, наступного разу в тебе обов'язково вийде». Завжди відкрито говоріть з дитиною про свої почуття, тільки тоді він навчиться їх розуміти, а, отже, і говорити про них. Для того, щоб дитина могла навчитися виражати почуття, з ним потрібно розмовляти, читати книги і займатися спільною діяльністю.      Дітей дошкільного віку можна вчити спілкуванню з допомогою рухливих ігор. Дорослий в цих іграх виступає в ролі учасника гри та ведучого. Це дозволить йому краще оцінювати дії інших учасників гри і стежити за дотриманням правил. Дитина буде вчитися орієнтуватися на партнера, і гідно програвати, не ображаючись. Після рухомий гри можна завести розмову з дитиною на пізнавальні теми. Наприклад, якщо в грі у вас «брали участь» якісь тварини, то дитині буде цікаво дізнатися про їхнє життя. Під час розмови краще використовувати картинки із зображенням тварин або зоологічне лото.      Намагайтеся не просто повідомляти дитині цікаві відомості, а втягуйте його в розмову, щоб він ставав повноправним учасником бесіди.      Є діти, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є діти, яким це складно дається.Та спілкуватися краще можна навчити будь-яку дитину!      Спілкування має величезне значення для загального психологічного розвитку дітей, для становлення дитини як особистості. До старшого дошкільного віку, тобто до 5-ти, а тим більше до 6-ти років у дітей повинні бути наступні комунікативні уміння: - уміння слухати і чути іншого; - уміння брати участь у вільній бесіді; - уміння бути уважним до самого себе і до оточуючих; - уміння розуміти відчуття і настрої іншого; - уміння осмислювати свої вчинки і вчинки іншого. Для того, щоб розвивати ці вміння, розкажіть дитині про «Секрети спілкування»: 1. Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само; 2. Будь уважний до тим, хто тебе оточує, і люди поважатимуть тебе; 3. Будь ввічливий, і у тебе буде багато друзів; 4. Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.      Розкажіть про ці правила дитині якби «проміж іншим», у відповідь на якесь запитання дитини про спілкування чи просто у відповідній ситуації. Тоді ефект буде максимальним. Також ви можете влаштувати цікаві ігри для дитини, які непомітно для неї допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні. Гра № 1 «Обличчя» Намалювати на листочку обличчя з різним виразом: весела обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, і так далі. Визначаємо разом з дитиною, що виражають ці обличчя, і знайомимо дитину з тим, що вираз обличчя називається «мімікою». Говоримо хором це слово. Гра №2 «Маски» Дітям і собі даємо завдання: виразити за допомогою міміки горе, радість, біль, страх, здивування. А хто-небудь третій визначає, чи вдалося зобразити «маску». Бажано, щоб було хоча б 3 гравці (ідеально: мама, тато, дитина). Гра № 3 «Жести» Пояснюємо хлоп'ятам, що розмовляти можна і за допомогою жестів. Згадуємо по черзі, які жести ми знаємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздороватися, попрощатися...). Виграє той, хто зміг згадати жест останнім. Тільки будь ласка, не обігруйте свою дитину. Найкраще, якщо влаштувати гру між декількома дітьми, а ви будете суддею (слідкувати, щоб ніхто не використовував незрозумілих або тільки що вигаданих жестів). Якщо ж такої можливості немає, і ви граєте вдвох з дитиною, у кінці гри переключіть увагу дитини на щось інше, непомітно змініть тему. У будь-якому випадку не акцентуйте увагу на тому, що ви перемагаєте дитину. На жаль, не всі діти вміють раціонально реагувати на таке. Так же, як і не всі дорослі. Ця порада стосується всіх ігор, у які ви граєте з дитиною. Гра №4 «Іноземець» Раптом ви потрапили в іншу країну, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте дорогу в зоопарк, в басейн, на площу, де стоїть пам'ятник, у кінотеатр, у кафе, на пошту і так далі. Гра №5 «Ці різні слова» Розкажіть дитині, що за допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмутити, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче, подаруй подарунок другу на день народження, поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають і попроси більше цього не робити. Таких ситуацій можна придумати безліч. Звичайно, ви можете використовувати такі ситуації, з якими дитина має проблеми: як вирішити непорозуміння без бійки, як пояснити, що ти чогось хочеш без сльоз, купити хліб у магазині… Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів. Гра №6 «Опиши друга» Дві дитина або дитина з кимось із дорослих стають спиною один до одного і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто опинився точнішим, той виграє. Гра №7 «Дотики» Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх доторкається до рук. Малюк відгадує, хто це і називає по імені. Гра №8 «Слухаємо тишу»       Пропонується всім послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув в тиші. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри й сказати, що у нас дома поселилася фея Тиша. «Хочете послухати її пісні? Для цього требі сидіти тихо-тихо і тільки найуважніші зможуть почути її». Бажано, щоб підчас гри сусіди не робили ремонт і не слухали музику, тобто щоб дійсно було максимально тихо. Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно. Важливо не «перегнути палку» і зупиняти гру як тільки ви бачите, що вона починає набридати дитині, а після закінчення запитувати, що дитина почула. Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (перед цим поясніть, що таке «тембр» дитині), де дитина чула схожі звуки і т.д.  Щоб краще засвоїти тему " Спілкування " ви можете разом зі своєю дитиною розмалювати цікаві розмальовки ось тут  Підтема 1.3 Виконання ролі у грі Дія : Бере участь у розподілі ролей (пропонує себе: " Я хочу бути...) Ідея дня: Якщо хочеш грати разом, визначайся , ким у цій грі ти хочеш бути, і скажи про це іншим. Той , хто грає тільки за своїми правилами , завжди один. Очікувані результати. визначатися з бажаною роллю у грі та повідомляти про це іншим: " Я хочу бути..." узгоджувати свої бажання щодо ролі з іншими; діяти згідно з обраною роллю. Напочатку заняття дітям було запропановано поділитись своїм досвідом участі в іграх з іншими: в які ігри їм подобається грати найбільше,чи подобається грати з іншими, в яку гру вони б хотіли пограти. Чи знають вони поняття " роль у грі" Було проведено аудит з такими запитаннями: - Чи вмієш ти сказати, яка роль у грі тобі подобається? -Чи звертаєшся ти до однолітків , щоб запропонувати себе у грі? Було цікаве обговорення за картинками,після якого діти розповіли як вони тепер будуть гратись з іншими. На протязі трьох тижнів обговорювали з дітими виконання ними дій, реакції інших дтей , їхніх особистих вражень. Продовжували відпрацьовувати мовні формули: " Я хочу бути...", "Дозвольте мені бути...", та вибір дітьми ролей. Діти розігрували сценку " Ленива Оленка " В. Вовк Друга дія: Виконую доручену роль  Ідея дня: Щоб грати разом, гравцям треба домовитись про гру і кожному виконувати свою роль. Діти розігрували гру " Дідусь і зайченятко"  Кожен з дітей виконував свою роль  Тема : Ресурси. Підтема: Спільна гра з іграшками, які є. Дія: Придумую гру з іграшками, які маю. Ідея дня: Щоб цікаво грати , не обов'язково мати купу іграшок, треба вміти використовувати для гри ті іграшки, які є. Вихователь,разом з дітими, зробили огляд іграшок в іграшковому куточку вони разом визначили, якими частіше грають хлопчики, а якими дівчата. Було поставлене запитання для дітей, як вони вважають чи достатньо іграшок у груповій кімнаті? Чи є іграшки якими вони мало грають ? Чому? Діти розповідали про свої улюблені іграшки та ділились думками. Очикувані результати:  пояснити, чому купа іграшок не гарантує радості від їх існування. придумувати різні варіанти використання знайомих іграшок; запрошувати до гри з іграшками своїх товарищів. Діти переглянули цікавий мультик " Квітка -семицвітка" після якого було довге обговорення -міркування , Чому дитині не потрібні всі іграшки на світі? Що може надати більше щастя: сама іграшка чи гра з нею? Як завжди на початку теми проводився вступний аудит, в якому вихователь пояснює дітям що зараз вони мають пригадати випадки зі свого щоденного життя й оцінити, як часто вони це роблять. Булопоставлено такі запитання: Чи граєш з іграшками, які в тебе є? Чи вмієш ти придумувати нову гру зі старими іграшками? Діти працювали та обговорювали дії за картинками, на яких зображено дві дівчинки з іграшками ,який у них настрій? Чи подобаються дівчатам іграшки? та багато інших запитань. А потім, до діток завітало багато старих іграшок яким дали нове життя, де які іграшки діти знають це- Буратино він дуже часто приходить до діток на інші заняття.  Вихователь навчала дітей раціонально використовувати речі , які їх оточують; уточнювала і закріпляла уявлення дітей про те, що кожна річ є результатом праці дорослих,розповіла що речі потрібно берегти; виховувати дбайливе ставлення до своїх та чужих речей. Консультація для батьків: Ігри та іграшки Як грати з дитиною Є певний алгоритм залучення дітей в ігрову діяльність. Якщо дітям пропонується нова гра, з умовами якої вони не знайомі, необхідно пояснити і показати, як в неї грають. Спочатку дорослим відводиться роль ведучого, а потім вони стають просто партнером по грі. Отже: Ставтеся до дитини на рівних. Не “сюсюкайтесь”. Віддавайтеся грі так само повноцінно і захоплено, як і дитина. Не диктуйте правила гри! Тактовно керуйте її ходом, направляючи дії дитини в правильне русло. Намагайтеся використовувати менше заборон. Давайте дитині можливість проявляти самостійність й ініціативність. Ні в якому разі не виправляйте результати ігрової діяльності дитини зі словами: «Зараз я тобі покажу, як треба робити». Пропонуйте різні види ігор. Дозволяйте використовувати для гри предмети домашнього вжитку. Створіть в будинку ігровий куточок, допомагайте підтримувати в ньому порядок. Слід пам’ятати, що грати потрібно разом з дитиною, а не замість неї! Для чого потрібні іграшки Мало яка дитяча гра проходить без використання іграшок. Вони служать ефективним виховним засобом, завдяки якому закладаються моральні норми поведінки, формуються трудові навички і задатки професійної діяльності, розвивається естетичний смак. Іграшки є моделями тих предметів, будову і призначення яких дитина хоче пізнати. Граючи з іграшками, дошкільник отримує досвід здійснення різних дій з цими предметами. Поради наступні: Не тільки купуйте іграшки дитині, а й робіть їх своїми руками (бажано разом). У малюка повинні бути різні іграшки, не обмежуйте їх вибір за статевою приналежністю дитини. Купуйте тільки ті іграшки, які мають педагогічну і художньо-естетичну значущість, змістове наповнення. Іграшки для дитини повинні відповідати її віку. Не варто запасатися іграшками «на виріст». Спочатку малюк не зрозуміє її призначення, а потім вже втратить до неї інтерес. Необхідно мати іграшки на різну тематику: сюжетні (ляльки, фігурки тварин, посуд, меблі і т.д.), розвиваючі (кубики, пазли, багатофункціональні предмети), технічні (машинки і моделі інших видів транспорту, конструктори), що імітують знаряддя праці (відерце, лопатка, молоток, викрутка, шприц і т.д.), іграшки-забави, іграшки для рухливих ігор. У дитини мають бути іграшки різних розмірів. Великі підходять для гри на підлозі або на вулиці, дрібні іграшки потрібні для гри за столом. Заохочуйте прагнення дитини перетворити звичайні предмети в іграшку. Можна із стільця зробити кораблик, а під столом облаштувати будиночок із секретами тощо. Важливо не просто дати іграшку дитині, потрібно показати, для чого вона потрібна, як нею користуватися. Також необхідно вчити ділитися іграшками, використовувати їх для колективної взаємодії. Головне правило в використанні іграшок – вони мають сприяти формуванню у дитини правильного уявлення про навколишній світ. Відповідальне і правильне ставлення батьків до організації ігрової діяльності дітей, робить її дійсно змістовною і корисною, перетворює ігрові забави в потужний інструмент виховання, допомагає в ході гри прищепити дошкільнятам інтерес до отримання знань, сформувати у них моделі відносин і поведінки в соціумі. Завдяки грі збагачується внутрішній світ дитини, розвивається особистість.