Всеукраїнський день довкілля

Всеукраїнський День довкілля

«Дорога цивілізації вимощена консервними банками» 

Альберто Моравіа 
День довкілля - відзначається в Україні згідно з Указом Президента

(№ 855/98, від 6.08.98 р.) в третю суботу квітня. В 2013 році Український День навколишнього середовища припадає на 20 квітня. Дата свята щороку призначається на третю суботу квітня. 2013 рік визнаний роком екологічної культури й охорони навколишнього середовища в СНД.

Всесвітній День довкілля був установлений Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй у 1972 р., щоб відзначити відкриття Стокгольмської Конференції по темі «Довкілля людини». У цей же день була заснована UNEP - Екологічна програма ООН, яка зараз і є основним організатором та ідеологом Дня довкілля. 
В Україні цей день проводиться на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і громадських природоохоронних організацій з метою продовження діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією «Дерево життя» та іншими громадськими ініціативами. 
Високий рівень концентрації промисловості та сільського господарства, екологічно необґрунтована господарська діяльність призвели до того, що Україна нині є однією з найбільш екологічно неблагополучних країн Європи. Значно погіршила ситуацію найбільша у світі ядерна аварія на Чорнобильській АЕС. 
Аналіз стану навколишнього природного середовища свідчить про те, що в останні роки суттєвих позитивних зрушень в екологічній ситуації не сталося, в деяких місцях вона навіть погіршилася. 
Певна тенденція до зменшення викидів в атмосферу досягнута за рахунок зупинки деяких виробництв, що сталися в основному з економічних причин. Водночас, лише в одному Кривому Розі від стаціонарних джерел щорічно викидається в повітря 1,2 млн. т забруднюючих речовин - десята частина всіх викидів в Україні, а загалом шкідливі викиди в атмосферу в Донецькій та Дніпропетровській областях складають більше ніж половину від загального їх об'єму. 
За статистичними даними, скиди забруднених стічних вод у відкриті водойми із року в рік збільшуються і обчислюються мільярдами кубічних метрів. 
В останні роки стало звичайним явищем закриття пляжів через високе бактеріологічне забруднення води в курортних зонах Одеси, Криму і на Азовському морі. Згадайте про наше озеро у Тернополі. У вересні місяці 2000 р. в нього скинули декілька мішків із солю марганцю, який за токсичністю стоїть на 2 місці після свинцю. 
Природне середовище утворює визначені, найчастіше специфічні умови для зберігання та розвитку здоров'я. Зараз вже не викликає сумнівів такий причинно-наслідковий ланцюг: сонячна активність - збурення магнітосфери та іоносфери - зростання напруги електромагнітного поля Землі - реакція організму. 
Головним збудником життєдіяльності на нашій планеті є сонячне випромінювання з усіма його електронними та іонними потоками і спектрами. Сонячна активність сприяє таким фізико-хімічним процесам, як коливання атмосферного тиску, температури, ступінь вологості повітря, та іншим, які позначаються на стані серцево-судинної та нервової систем, психіці та поведінкових реакціях людини. 
Встановлено, що існує тісний зв'язок між смертю, народжуваністю та сонячною активністю. 
З виникненням плям на Сонці у людей псується настрій, знижується працездатність, порушується ритм життя. У цей період реєструють підвищення загострень хронічних хвороб, насамперед серцево-судинної системи та ЦНС, дорожнього травматизму. Відомо, що короткі хвилі ультрафіолетового випромінювання Сонця згубно впливають на живий організм, вони поглинаються нуклеїновими кислотами, що призводить до генетичних мутацій, водночас збільшується кількість злоякісних утворень - раку, саркоми, лейкозу. 
Найбільш біологічно активна компонента ультрафіолетового випромінювання Сонця з довжинами хвиль менше 180 нм практично повністю поглинається атмосферою. 
Основна частина довгохвильової складової (320-400 нм) досягає поверхні Землі, проте її біологічна ефективність невелика. Радіація з проміжними довжинами хвиль 180-320 нм, хоча і поглинається частково озоновим шаром стратосфери, має істотний вплив на біосферу та людину. 
Бактерицидна та мутагенну дію ультрафіолетового випромінювання обумовлена тим, що енергії УФ-кванта достатньо для того, щоб перемістити електрон в атомі з внутрішнього на зовнішній рівень, перевести атом у нестабільний стан і збільшити його схильність до участі в хімічних реакціях.

Найбільш біологічно активна компонента ультрафіолетового випромінювання Сонця з довжинами хвиль менше 180 нм практично повністю поглинається атмосферою.

Для статевих клітин людини УФ-промені не небезпечні, тому що поглинаються епідермісом. Для людини критичними органами при впливі ультрафіолету є шкіра, очі і імунна система. 
Зміни у кліматичному балансі планети – це повені та урагани, зливи та посухи, зникнення окремих видів тварин та рослин, загроза затоплення цілих країн. Світове співтовариство та окремі країни докладають значних зусиль щодо впровадження екологічних, ресурсозберігаючих технологій з використанням відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії з метою уповільнення процесу зміни клімату. Не остання роль у цьому відводиться охороні і відтворенню природних ресурсів. 
Життя нерозривно пов’язане з природним середовищем. На ранніх етапах свого становлення людина, користуючись продуктами природи, не завдавала помітної шкоди природним ресурсам. Але з посиленням практичної діяльності, пов’язаної з винаходом знарядь праці, вплив її на природу неухильно зростав. В останні десятиліття ХХ століття у зв’язку із високими темпами науково-технічного прогресу, небувалим розширенням сфер матеріального виробництва він став особливо значним і великомасштабним. 
Неухильно зростає населення нашої планети, що потребує відповідного збільшення видобутку й виготовлення життєвих ресурсів для забезпечення його проживання. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні: порушуються природні угруповання й ландшафти, забруднюється атмосфера, морські акваторії і прісні водойми, руйнується ґрунтовий покрив, зменшується площа лісових ресурсів та чисельність видів рослин і тварин, хімічні сполуки, які циркулюють у біосфері, шкодять здоров’ю людини та всьому живому. 
В Україні екологічна криза значно поглибилась після аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року. Ці обставини, а також складні соціально-економічні умови призвели до різкого погіршення стану здоров’я населення та зниження його відтворення. Тепер в Україні більше людей помирає, ніж народжується. Рішенням парламенту від 1992 року всю територію нашої країни оголошено зоною екологічного лиха. 
Тож у стосунках з природою людство зіткнулося із серйозними і складними проблемами. Цілком очевидно, що вплив людини на природу нині значно перевищує здатність біосфери до саморегуляції і ставить загалом під загрозу можливість її існування як системи. 
Людина й суспільство повинні докорінно змінити своє ставлення до природи та її ресурсів. У наш час людство спроможне виробляти достатню кількість сільськогосподарської й промислової продукції, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Досягнення науки й техніки відкривають не тільки можливості для задоволення потреб людини, але й створюють передумови для збереження і примноження ресурсів Землі. Людство в змозі істотно поліпшити умови, які склалися в біосфері планети. У розв’язанні цього завдання важливу роль відіграють екологічні освіта та виховання всього населення, особливо молоді, якій жити й працювати в третьому тисячолітті. 
Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів, і реформування економіки з врахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху.

З метою забезпечення суттєвого поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щорічно у квітні - травні впродовж місяця поводяться заходи з озеленення та благоустрою територій. Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища, очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.

Український день довкілля організовується спеціальним комітетом, який займається підготовкою тематичних заходів, пов'язаних з висадкою рослин в лісах і парках, прибиранням паркових територій, плануванням скверів, газонів, клумб в населених пунктах, ліквідацією стихійних звалищ в громадських місцях, місцях відпочинку і дозвілля. 
Зазвичай всі ці заходи широко висвітлюються у пресі, оскільки головна мета свята — підвищення рівня свідомості українців в питаннях, що стосуються збереження безпеки навколишнього середовища. 
Пам’ятайте!

Кожен з нас може посадити дерево і бережно відноситись до навколишнього природного середовища.